Сб, 23.11.2024, 02:59
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 786

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірш-пісня
 

Юнацька несмілива

Тебе кохаю, тебе кохаю, і все ж не знаю,
Чи мовить зможу, чи повідомлю, що я кохаю,
Твої долоні - мені тюльпани; нарциси - очі;
І в тих букетах гублю я спокій, гублю я ночі.

   А слово єдине, одне лиш єдине промовити треба,
   Простісіньке слово - кохаю, кохаю, кохаю,
   Скажу - і злечу аж до самого синього неба,
   Верни ж мені мову, о, Боже, тебе я благаю.

Тебе кохаю, тебе кохаю, чарівна квітко,
Що не зважаєш на злі морози, цвітеш, як влітку,
Ну як мені в тій землі примерзлій зійти травою,
Торкнутись ніжно долонь-тюльпанів твоїх щокою.

   А слово єдине, одне лиш єдине промовити треба,
   Простісіньке слово - кохаю, кохаю, кохаю,
   Скажу - і злечу аж до самого синього неба,
   Верни ж мені мову, о, Боже, тебе я благаю.

Тебе кохаю і в снах щоночі тебе цілую,
В горнилі серця єдине слово тобі гартую,
Але минають безплідно строки і трухне слово,
Комусь нарциси, комусь тюльпани, мені ж полова.

   А слово єдине, одне лиш єдине промовити треба,
   Простісіньке слово - кохаю, кохаю, кохаю,
   Скажу - і злечу аж до самого синього неба,
   Верни ж мені мову, о, Боже, тебе я благаю.

Додав: miknech (11.08.2014) | Автор: © Михайло Нечитайло
 
Розміщено на сторінці: Вірш-пісня

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1357 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
avatar
0
1 oduvan4ik • 13:17, 12.08.2014 [Лінк на твір]
Гарно, світло і пісенно - не читається, а співається! 91_smile-18 guitar 55555
avatar
5 miknech • 00:58, 13.08.2014 [Лінк на твір]
Дякую, пані Наталю.
avatar
0
2 natalka7474 • 14:03, 12.08.2014 [Лінк на твір]
Проспівала. Чудові слова, ніжні. від серця. Кожній жінці мріється їх почути))) up hands 55555
avatar
6 miknech • 01:00, 13.08.2014 [Лінк на твір]
Дуже вдячний за увагу.
avatar
3 Koshkina • 14:07, 12.08.2014 [Лінк на твір]
Любов може бути тільки щасливою....Якщо ні, то це тоді хвороба....
avatar
7 miknech • 01:01, 13.08.2014 [Лінк на твір]
Любов може бути тільки любов'ю.
avatar
4 karas • 17:02, 12.08.2014 [Лінк на твір]
Давненько не було конкурсу на тему любові і кохання , адже коли людині погано , чомусь все більше хочеться любити , бо так надоїли вже грубощі війни , що хочеться ніжної любові... Хто справді не кохав , тому здається що любов це якась маячня . Видно він мало читав таких віршів , і його серце стало черствим . Побільше б такої опоетизованої любові , на світі б стало набагато краще ! hands hands
avatar
8 miknech • 01:06, 13.08.2014 [Лінк на твір]
Дійсно, в наш далеко не мирний і тривожний час інколи просто хочеться прочитати чи написати щось тепле. А що може бути теплішим за любов? Напевно, нічого. І дарма, що вірш цей написаний ще в юності. Чомусь прийшов на ум, я його віднайшов, перечитав, підправив та й подав на суд читачів. І дуже радий, що його відмітили. Бо душа не старіє разом з тілом - вона завжди прагне тепла й любові. Дякую за оцінку твору.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz