Посадила мати квіти...
Посадила мати квіти на могилі,
Поливала не водою а слізьми:
-Спи синочку мій єдиний, спи мій милий,
Ох візьми мене до себе, ох візьми.
А по небу хмари сунули чоренні,
Наче ніч блакитне небо затягла:
-Ти пробач мені ,синочку, плач щоденний,
Ти пробач, що я тебе не вберегла.
На колінах при могилі сива мати,
Шле ридання аж за самий небокрай:
-Боже , Боже, ще не час був помирати,
Поверни його, мене ,ось, забирай.
Із-за хмар промінчик сонця виглядає,
Пестить –ніжить материнську сивину:
-Хто ж порадить, що ж то я робити маю,
Як спинити ту прожерливу війну?
Молитви щоденно шле до Бога мати,
Все б віддала-серце й душу без вагань,
Тільки більше щоб не гинули солдати,
Щоб не було ані смутку, ні ридань.
Матері щоби хрести не обіймали,
Не садили рожі-квіти на гробах,
Щоб синочки всі живими повертались:
Щоб не каркав над землею смерті птах...
Додав: natalka7474 (16.08.2014)
| Автор: © Н.Хаммоуда
Розміщено на сторінці : Вірші про жінок
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1878 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА