Війна точиться між панами,
А мирний люд несе всю плоть.
І гине син,що вже є батьком,
Якого діти на війні.
А поруч з ним хлопчина милий,
Що не вчинив погане у житті.
Тремтять долоні - він в полоні
І тут уся його рідня,
Бо не змогли продать Вас, ненько, вкраїно милая моя!!!
Дуже щиро звучить і написано від душі , дуже багато хороших думок , здається написано нашвидкоруч , а такі прекрасні слова , і їх би хотілося краще дооформити , спасибі за небайдужість . Шкода що наші слова ніхто не слухає , хотіломся б їм у душу , та й ще влучнішим словом , ніби куля , щоб боляче їх вжалила !
Дякую вам за похвалу...Це дійсно був швидкий порив емоцій...Ми нічого не взмозі вдіяти, от хоча б в такий спосіб крик душі лунає!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Дякую, пані Катерино, за вірш. Погоджуюсь з кожним написаним словом. Не братИ і ніколи ними не були. І не сестри, на жаль. У мене в Краснодарс
Asedo1949: Дуже дякую за розуміння, п. Таміло, та і з Вашими словами не можна не погодитися, але так влаштований наш світ і лиш одному Богу відомо як правильно, і що кожен народ має
та
у Вас 
0
