Війна точиться між панами,
А мирний люд несе всю плоть.
І гине син,що вже є батьком,
Якого діти на війні.
А поруч з ним хлопчина милий,
Що не вчинив погане у житті.
Тремтять долоні - він в полоні
І тут уся його рідня,
Бо не змогли продать Вас, ненько, вкраїно милая моя!!!
Дуже щиро звучить і написано від душі , дуже багато хороших думок , здається написано нашвидкоруч , а такі прекрасні слова , і їх би хотілося краще дооформити , спасибі за небайдужість . Шкода що наші слова ніхто не слухає , хотіломся б їм у душу , та й ще влучнішим словом , ніби куля , щоб боляче їх вжалила !
Дякую вам за похвалу...Це дійсно був швидкий порив емоцій...Ми нічого не взмозі вдіяти, от хоча б в такий спосіб крик душі лунає!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
0
