а, хто такі ми, щоб гріхи лічить других? хто тут бе з грішний? в кого святе коло? коли таке-от твориться навколо, то гріх- то, наче, випити води: ти- так, як я, я- так, як ти, гріхи молитвами обкаджуєм' щодня: "о не вбивай! не убівай мєня! Ivan Petryshyn
гріх- нормальний фізично-психічний стан людини: ми усі- грішні; треба намагатися бути довершенішим, але і суспільство, і оточення нам або "допомагає" бути грішними, або штовхає нас на гріх. досвід життя долає грішні нахили.
іcпит совісті чи сповідь не завжди допомагають. багато людей, за певних, обставин, не звертають уваги на свої гріхи, проте бачать гріхи інших. одна людина не має впливу на світ. світ - то люди, їхні ідеї, і прикладні до них дії: від грішних грішного й чекай! cвіт (інші люди) визначають, що добре, а що ні, забиpаючи частку особистої свободи ще до нашого народження: вони визначають нашу поведінку, що від нас очікується і чому.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
