В новорічну ніч

Запалю на ялині вогні

І за стіл новорічний присяду.

Усміхнешся ти радо мені,

Усміхнуся у відповідь радо.

Заіскриться в фужерах вино,

Підведемося, в тиші завмерши.

Стало добре обом нам давно,

Із тих пір, як зустрілися вперше. 

Буде кругом іти голова

Від думок про майбутнє й минуле.

Та знайдуться для тебе слова,

Які ти ще від мене не чула.

Негаразди забудемо вмить,

Невеличкі, такі недолугі.

Час не стер із душі ненасить

Тебе бачити й чути, подруго.

Залишилося в серці тепло

Нерозтраченої вкрай любові.

Хай позаздрять, що нам повезло,

Що є тема кохання в розмові.
  

**************
Несказана пісня солов’їна
І сумлінно зорана рілля.
Це моя прекрасна Україна,
Рідна тілу і душі земля.
Не охоплю поглядом весь простір,
Величі твоєї не збагну.
Сумували предки наші вдосталь,
Щоб ми знали радості ціну.
Скільки мук і бід під кожним дахом
Пам’ятають в місті і селі.
Дивимося з острахом на Захід
І на Схід за болі свої злі.
В переліску, в лузі десь і в полі,
Вся земля засіяна кістьми.
Це мільйонів нещасливих долі,
Нашими оплакані слізьми.
У минуле пам’яті стежину
Не устелять трави забуття .
Розповім і донечці, і сину
Відкіля у батька гіркота.
Чом червоні кетяги калини,
Ніби згустки крові, на гіллі.
Про ціну скажу на Україні
Зораної пращуром ріллі.

************

Хочу бути почутим,
Стати всім зрозумілим.
Говорити розкуто
І писати уміло.
Не скоритися долі,
Не зректися нічого.
Мужньо витерпіть болі
І не виректи стогін.
Хочу бути веселим,
Хочу бути щасливим,
Щоб лилась на оселю
Лише радості злива.
Працювати, як бджілка,
 Без утоми до згину. 
Не шукати де мілко,
А долати глибини.
 Хочу бути хлопчиськом 
Невимовної вроди.
Заблукати вітриськом
Вдалині небозводу.
Соловейком співати
У саду розбуялім.
І ніколи не знати
Ні журби, ні печалі.

**************

Не залишилося і сліду
Від хуртовини за вікном.
Лягає сонце блиском міді
На білосніжне полотно.
Гудуть вітри понад шляхами,
Неначе тісно їм вгорі.
І, мов підпалені снігами,
Радіють стужі снігурі.