Самотність Я благополучний, Ніби все прекрасно. Проте, крикну гучно – Чую голос власний. Поблизу нікого Навкруги не чути. Побіжу прожогом У основу суті. Занурюся носом У єства глибини. Бо не знаю й досі Самоти причини. Я знайти пояснень Самоті безсилий. Все в житті прекрасно, Та чомусь немило…
|