Жовтневі теплі дні такі прозорі,
Що обрії і справді неозорі..
Легенький вітерець, мов ніжний подих, дме,
Наспівуючи давнє і сумне...
Та в серці радість світла безпечальна -
Мого життя сторінка завершальна
Все пишеться, і все кінця нема,
Так може в світ прийшов я не дарма.
Так може по собі я щось полишу,
А тільки потім сосковзну у тишу?
О, осінь літ моїх! О, весно юних мрій!
Не зупиняйсь, не засинай, а дій!..
Встромляю очі в чисті небеса,
В яких ласкаве сонце не вгаса...
Блакитний порцелян без жодної хмаринки,
Лиш де не де сріблясті павутинки,
І лист сухий, мов диво-птах, летить,
Сполохана берізка аж тремтить:
-Що діяти, як листячка нема,
А вже за місяць прийде зла зима
У небі зграй пташиних голоси,
Гукаю вітру: і мене неси
Назустріч долі... О, жадана мить!
Хай і мені востаннє пощастить.
може зісковзну ... чи якось так ...Непогана замальовка ...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
