Мій Господи! Яка сумна, У пізній час моя земля, Її тумани таємничі, І непрохідні болота. Та хто багато пережив, І спокою замало бачив, Той за життям уже не плаче, Бо чашу всю свою допив. Лишає все! Ліси, тумани, І мерехтливе сяйво хмар, І неподільний серця жар, Що палить так болючі рани. А темна ніч летить повз тебе, Легенько смикає за плащ, З високої сосни стрункої. Ледь чутно сміх, а може й плач… І холод обнімає плечі. На косу падає роса І хочеш повернути вечір, Коли йшов дощ, й була гроза…
люблю чесний професіоналізм , особливо до дружніх мені людей , а те що подобається - треба відзначити !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Так якщо я бачу такі коментарі, то одразу видаляю їх. Відповідно на окремих сторінках цих коментарів не буде. Також користувачі блокуються, якщо вони надсилали подібне...
virchi: Та це було радше риторичне запитання 🙂 Бо інколи переклад звучить так, ніби його ще тільки шукають. У будь-якому разі дякую за працю й вправляння, без іронії.
ivanpetryshyn: Якщо це був спам- це дужже погано: вороги залізли на наші поетичні ниви! Треба більшої безпеки для сторінки. Я - лише автор/віршопис/перекладач: нема
у Вас 
0
