Троянду роса напувала І тихенько до неї промовляла. Квіточко ти мені скажи Скільки в тобі тієї краси. В золотаве намисто вбралась Сукню бархатом поткала Взула на підборах чобітки За те маєш колючі голки. Люди любуються тобою Запах твій п`янкий. Троянда захитала головою Але мене люблять всі. Колючі защитні шипи Щоб мій цвіт берегли. Аромат мій п`янкий Щоб гріти серця людскі. Запах мій духмяний. Тому я в пошані Коли мене голюблять ніжно Тоді я на пядесталі звісно, Мене матінка земля Наділила витонченою красою. Щоб я квітучою була І всі милувались мною.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️