І знов бої, і знов утрати, І зведення такі скупі… А пізня осінь свої шати Скидає з болем до землі. Холодний вітер, день на зламі, Й так тіло рветься у тепло. В легеньких платтях ходять дами, Й збирають кошти на АТО. Хто кине в скриньку сотню-другу, Хтось очі в сторону зведе… А інший кине з слів наругу. -Не всім біда у гості йде... Не всім, це правда, як і пекло Не перед кожним постає… Збирають кошти в Тернопіллі, Хто скільки зможе подає…
Доки не примусимо владу стояти хоча б нарівні з нами, народом, а не витирати об нас ноги, доти й збиратимемо кошти на АТО в той час, як владці ділять корито та натоптують калитки. Нашими мозолями і нашими душами. А людям з Тернопілля велика подяка за щиру душу.
Пане Михайло, наша вина в тому, що ми ворога називаєм "воріженьком", і ще на одну булаву три Гетьмани. І забагато слуг тримаємо. Їх би скоротити на третину і за один переступ - метод відрубування рук...
Завжди були нелюди, що гріють руки на біді. Але біда - бумеранг.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")