МОНОЛОГ ІЗ 33-ого
МОНОЛОГ ІЗ 33-ого
Вертаюся я спогадами вашими
У рік той, де мені – навіки сім…
Я так хотів посмакувати кашею!..
Мене не треба в яму, ту, де всі…
Там, може, хтось, не вмерши, заворушиться,
А я злякаюсь… Ні, ще не несіть!..
Хай я спочину вдома, он, під грушею,
А ви мене землею притрусіть.
Щоб чув я, чи матуся скоро вернуться,
Чи, може, щось просити хтось прийде…
Не йде ніхто… Лиш ніч шепоче вербами.
Голодна ніч... Нестерпно довгий день!
Приходили! В шкірянках. І пішли ні з чим.
А на одному – татків був кожух.
Всі хатні так далеко: аж за глинищем.
Я з грушею – домівку стережу.
Для кого? Аааа… Не знаю, чи буде життя,
Чи, може, завтра прийде судний день.
І чим зустріне хата? Не одежею,
Не скибочкою, не теплом людей…
У хаті порожньо… Лиш образочок світиться.
Над Ним ясніє, мов хлібина, німб.
Дай хліб насущний, Отче, і… дай відповідь:
Чому
спинився рід наш
на мені???
(© Любов Сердунич, зб-ка «Барва смерті – 33-ій», 2004).
Додав: Lubavka (22.11.2014)
| Автор: © Любов СЕРДУНИЧ
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА