Незабудка
Ти захочеш почути мій голос, я так поруч і так далеко. Протяну долоньки до сонця, в"є гніздечко собі лелека. Заколихані вітром трави, понад ставом в"ється стежина. Ми з тобою пісню писали, та не стала вона лебедина. Легковажно так все розрушив, шаленіючи від спокуси. Незабудка,казав, моя ти, а тепер позабути мусиш. Синьооку,маленьку квітку, пестить сонце теплом своїм. Пара лебедів - смуток на серці, ятрить спомини ще твої. Біль у сконях уже не стука, відболіло,зійшло з снігами. В твоїх снах я іду до тебе, та розтану ранковим туманом. Білі лебеді - символ кохання, та назад вороття немає. Ти з екрану мене почуєш, я ту пісню сама заспіваю. 2014р.листопад
Додав: luysik67 (28.11.2014)
| Автор: © Людмила
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1431 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА