Саме така , з першого погляду, непомітна краса, проможна врятувати світ. Треба просто уміти бачити навколишнє. Дуже гарний вірш. Це стосується і людей...
Пейзажна лірика завжди зачіпає найтонші струни душі.Вам це вдалося переконливо і легко.Віват!Цікавлюсь , читаю , очікую візитів та коментарів.З повагою Пломінь.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Дякую! Так воно і є. Не хочеться втрачату віру, надію. Хочеться вірити в світле майбутнє, дивитись в нього, йти до нього.... А доводиться це все робити крізь згарища, руїни й попелище.... Ми не бачимо
у Вас 
0
