Лист козакам із Дону
Які ви к бісу козаки –
(Це прабабусі ще козачки!)-
Коли за кров берем подачки
З чужої щедрої руки?
Наш віз попхнули в нікуди
Повзучі ваші осередки…
Ви тільки тінь забутих предків,
Що кане в часі назавжди.
Клейнод прийняли сатани,
Зганьбивши вивірену школу –
Біля московського престолу
Юрмляться ситі барани.
Для вас Христос уже змалів? –
Сидить не лицарство на лавці,
Прийшли вбивать христопродавці –
Поріддя вироджених псів.
Ми нині кляті вороги?
Це ж як запудрили вам мізки,
Зреклись коли й лишили різко
Свободи й віри береги.
Ото ж , для вас тепер хохли
Колишні рід козацький й браття!
Це ж ваше ввергнуло завзяття
Наш край у полум*я золи.
На лобі вилоги прісні
Та ще чуби від нас висячі…
Ото й лишилося козаче,
Що наші звичаї й пісні.
-Покаймось! Гніве, зупинись!
Прошу , мій Отче, це почути -
Поклич братерство до спокути!
А голос з серця : - Ти молись!
Додав: plomin (04.12.2014)
| Автор: © Стасюк Микола
Розміщено на сторінці : Стасюк Микола , Вірші про Україну
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1791 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА