Ти пішов, залишились сліди
У снігу ,між похилих ялинок,
Десь у ранішній сірій імлі,
Зникла постать, кохання відтинок!
Чи камін не давав більш тепла,
А чи душу засипало снігом,
Чи любов ,мов весна відцвіла?
Ні ,не вірю ,що був лиш ,пробігом!
Зупинись! Не навіки ж зима!
Поморозить, та й зникне струмками,
Повернеться ще наша весна,
Знов розквітне любов поміж нами!
|