Знаєш, а мені не так багато років, Але я вже побачила життя. Так хочеться, нарешті, знати спокій, Забути назавжди, що йде війна… Я хочу бачити цвіт квіт та винограду, Я хочу чути жайворонка спів та солов’я. Не хочу чути я гармати залп і ГРАДу, Я хочу жити всім своїм життям… Знаєш, а мені не так багато років, Але я вже побачила життя. Так хочеться, нарешті, знати спокій, Забути назавжди, що йде війна…
Співчуваю тобі, дитинко, що ти в свої 13 років пізнала, що таке війна. Вірш - це крик твоєї душі, але, щоб він гарно звучав, то над ним ще треба попрацювати.
Війна це біль , хто не пережив - не зрозуміє , війна це правда - але як її важко переживати самому ... Тримайтеся там , наші вже з вами , хто може як - ми підтримуємо , РОСІЯ - НЕ ПРОЙДЕ , а вся Україна з вами !
А мені багато років. І мені таки страшно, що йде війна. І дуже боюся втрат дорогих мені людей. І чужих, незнайомих, бо в мені болить їх біль. А забувати не треба. Треба пам'ятати, щоб не повторилось знов. Дуже гарний вірш!!!!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
