У шапці понад самі очі, В одній із найтемніщих свит Молодший брат чаклунки-ночі Грудневий вечір-ворожбит Заходив темрявою в хату І біля дідуха сідав: - Анумо, хлопці і дівчата, Берімось до веселих справ! Та щоб було все, як годиться, Отак, як в давнину було! Щоб наші славні вечорниці Гриміли на усе село! Запалюйте свічки й лампадки. А я розв’язую свій міх – Тут і щедрівки, і колядки, Тут сто розваг і сто утіх. Тут все для нашого гуляння – І замовляння чарівні, І ворожіння, і гадання, І жарти, й загадки, й пісні… І завітає з Колядою Добро і щастя в рідний край. І прийде тихою ходою Вночі до діток Миколай. Нехай збуваються всі мрії, Хай радість душу звеселя - Святкуймо дружно від Андрія Аж до Маланки й Василя! [size=11]
Знідна з паном Карасем щодо звучання. Вірш дуже сподобався, привідкрив передсвяткову дверку. Згадалося дитинство, колядки..а на Андрія......ох, чого ми тільки по селу не шкодили...ДЯКУЮ за спогад!
Зачепили Ви мої спогади своїм прекрасним віршем. Саме від Андрія для молоді починалися всякі зимові гулянки. А зими на моє дівування випали морозні та снігові, бувало хурделиця таких заметів нанесе, та байдуже, хоч по пояс в снігу, але збиралися всі в одній хаті і веселились до ранку, як ось на Андрія...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Чи правильно зрозумів вас: образ риби може символізувати душу, що звільнилася від земних обмежень, або ж саму пам'ять, що нарешті знайшла спосіб проявитися.
у Вас 
0
