Мої це перші кроки та я уже святкую.
Бо завжди ходять поруч печалі і рокИ.
Я твій портрет сьогодні, матусю, намалюю.
Одним торканням пензля і дотиком руки.
Розкинем на долівку, мов райдуг акварелі.
ВізьмЕмо дрібку щастя і лагідність руки.
Тут раптом непомітно зійдуться на дуелі,
Твоя далека юність і старості роки.
|