Довічний дід натомлено дріма.
Сопе, як міх ковальський, в руді вуса.
Хоч по чолу повзе у нього гусінь
І зазирає в два його більма,-
Дід лише костур міцно обійма,
Та ребрами ялозить рідкі брусся.
Довічний дід натомлено дріма.
Мов міх ковальський дихає у вуса.
І сняться діду - приміська корчма,
Горілки кварта, сала ласий кусень,
І в спину бозна-який стусень
Від любої дружини, що нема…
А дід іще натомлено дріма.
|