під застлений сніг заховаю крила заплету тугіше щоб не шелестіли птахом по даху проступати тихо щоб нечутно було чи співав чи дихав... заховаюся у зимових квітах щоби не питати щоби не летіти низає зима вовняне намисто у прозорих снах світлих ненавмисних краплею в гілках світиться несміло під застлений сніг заховаю крила...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші