ТІНЬ

Чудовий день,то де ж взялася тінь,

Чого постійно тягнеться за мною,

Схопила мене в сіти павутинь,

Ні знять її, ані ізмить водою.

...Минали дні, життя собі плило,

Збирала колос , цілувала літо,

Все навкруги сміялося, цвіло,

Збирала в полі запашнії квіти.

Душа одна, і я була одна,

Роздвоєння цілком не відчувала,

Коли ж це сталось, що душа моя,

На двоє трісла і пів тінню стала.

Стукоче серце, ще так хоче жити.

То звідки ж тінь? Вчепилась мов смола!

Оцей двійник , що хоче все закрити?

І буде тінь. Навіки зникну я.