Чудовий день,то де ж взялася тінь,
Чого постійно тягнеться за мною,
Схопила мене в сіти павутинь,
Ні знять її, ані ізмить водою.
...Минали дні, життя собі плило,
Збирала колос , цілувала літо,
Все навкруги сміялося, цвіло,
Збирала в полі запашнії квіти.
Душа одна, і я була одна,
Роздвоєння цілком не відчувала,
Коли ж це сталось, що душа моя,
На двоє трісла і пів тінню стала.
Стукоче серце, ще так хоче жити.
То звідки ж тінь? Вчепилась мов смола!
Оцей двійник , що хоче все закрити?
І буде тінь. Навіки зникну я.
| 
та
у Вас 
0
ГАРНИЙ ВІРШ, АЛЕ НА ВІКИ ЗНИКАТИ НЕ ТРЕБА. А ТРЕБА ЖИТИ, БО ЖИТТЯ ДАНО БОГОМ ОДИН РАЗ!!!