(акровірш) Наповню келих іменем твоїм, Аби тепла ще раз напитись вволю.
Палають мрії в серці, як в огні, Останню свічку випросивши в долі. Розмови меркнуть. Вже немає слів. Одна сльоза в очах, як дрібка солі, Застигла самотою на щоці. І зорі в небі, наче на стіні.
Опалим листям вишиває осінь, Бредуть думки по сходжених стежках, Розп’яті, наче грішні, на вітрах, І тягнуться за обрій, де колись Юначі крила нам відкрили вись.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
