*** ...Як ладно усе і до всього є рима, і ранок до всього кортить прихилити печаль – невимовлена і невмолима, дитя несповите і несамовите. ...і геть віддавала із хати до крихти і крихти із хліба, що мала ще з’їсти, кричала: – Іди! І впивалася нігтем у серце і рвала його як намисто… ...весна, мов якийсь волоцюга, верталась і знову котилася в очі волога, і танула, танула, танули й грані обранені болем ніби пологами. Тобі ж все одно було, – що там і як... Узята в заручники павоттю з осені, усіяна скалками, всіяла шлях… боляче йти, знаєш? ...ногами босими. Ні... Я себе не віддам тобі, чуєш? Ні! Серце розквітне й назріє калиною, Йди, опечальнице, не вертайся мені... Відпади пуповиною.
Ще про строфи люди знають , а я просто пишу що на душі і як воно зветься навіть не знаю , як серце пише ... нехай так і буде
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Так якщо я бачу такі коментарі, то одразу видаляю їх. Відповідно на окремих сторінках цих коментарів не буде. Також користувачі блокуються, якщо вони надсилали подібне...
virchi: Та це було радше риторичне запитання 🙂 Бо інколи переклад звучить так, ніби його ще тільки шукають. У будь-якому разі дякую за працю й вправляння, без іронії.
ivanpetryshyn: Якщо це був спам- це дужже погано: вороги залізли на наші поетичні ниви! Треба більшої безпеки для сторінки. Я - лише автор/віршопис/перекладач: нема
у Вас 
0
