Скажи мені,татусю любий Хто ласкою мене зголубить? Хто дасть частиночку тепла? якщо ж тебе поряд нема?
Ти ж всі тривоги ,що є в світі усі ті болі і жалі, всі незбагненні на землі , ти все здолаєш,й усміхнешся,
Бо з посмішкою на лиці, із гіркотою на душі, прикриєш всі свої страждання Бо вчиш дітей своїх любити ти вчиш,як треба в світі жити. Навчаєш сонце зустрічати,і місяць ясний провожати, ти вчиш татусю нас прощати і Батьківщину вберігати, навчаєш старших поважати, і бідним всім допомагати. Ти вчиш те все,що не вчить матір. Ти вчиш пташинку захищати, і ненависть свою здолати, ти вчиш на світі не грішить, а щастя в Боженьки просить.
Я дякую тобі татусю, тобою рідний я горжуся.[size=14]
Краще звучить - ти прикриєш всі страждання .приховаєш страждання ... Батько - це підтримка в сімї , я батька не памятаю , бо загинув коли мені було чотири з половиною роки .
Співчуваю,та все ж за ці роки,батько заклав у вашому серці людяність,про що свідчить ваша творчість.
Щиро дякую за пораду,скористаюсь нею.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн