Серед ночі на поріг Випав ніжний, білий сніг, І лежав, мов полотно, Поки сонце не зійшло. Як прокинулось, то враз Сріблом пирснуло, якраз На подвір’я й на поріг, Де лежав біленький сніг. Заіскрило де могло, Всім даруючи тепло. Сніг розм’як, немов зомлів, Й зник… без лишніх на то слів, Лиш осталися сліди Від прозорої води.
Мелодійно! А в кінці треба продовжити: Серед ночі на поріг Випав ніжний, білий сніг, І лежав, мов полотно, Поки сонце не зійшло. ... і до кінця і безкінечно...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
), що схоже на дитячий віршик. Гарно! 
