Коли проходить день, І наступає ніч, Ми всі впадаєм в сон, А в ньому свій танок. Танок кохання, Пристрасті й зітхання, Танок надій і сподівання, Танок наївності, Страждань й утіх, Се той танок життя і почуттів. А що коли кінчається танок? Що бачим далі ми? Хтось бачить музу, Хтось сім’ю, А хтось страшне страхіття, Що ходить по слідам за ним. Та все ж приходить день І проганяє ніч, І в цей момент побачить можна Як тане кожен сон, І всі встають, Зустрівши новий день, І бачать справжній стан речей.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
