Коли проходить день, І наступає ніч, Ми всі впадаєм в сон, А в ньому свій танок. Танок кохання, Пристрасті й зітхання, Танок надій і сподівання, Танок наївності, Страждань й утіх, Се той танок життя і почуттів. А що коли кінчається танок? Що бачим далі ми? Хтось бачить музу, Хтось сім’ю, А хтось страшне страхіття, Що ходить по слідам за ним. Та все ж приходить день І проганяє ніч, І в цей момент побачить можна Як тане кожен сон, І всі встають, Зустрівши новий день, І бачать справжній стан речей.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
