Простими речами ген забуянить весна і декілька тисяч розіллє пісень, і ношу тяжку в море плечі скинуть сповна, короткими днями я вижив лишень.
Лихоманить мене час бруньковим секретом у колі знайомих десь анонімів. Заплатять весні тій перелітні лелеки за діток комусь маленьку годину.
Азартне подружжя оброблятиме землю, в надії засіє щедро капусти. І знайде свій скарб дбайливо вбраний у льолю. Я втіху одержу смаком робусти.
В інших світах, в далі може радість нещасна, немає там світла, замружений гай. Та зорі мої, як і всі інші - прекрасні. Колискою в хаті. Десь тихо... Нехай...
Кристалики сніжні людям стріху білили коли сніговик стукав в двері батькам. Матуся - осіння. Люблю з нею світлини... Татусь на касету христини писав.
Солідний, поважний, та жартівник - боже збав, весняний він птах, підстригає вуса. Всі різні наче, та в душах суцвіття анклав проллється теплом в травневому дусі.
Мене лихоманить ота низка сюжетів, що пишуть мов ледачі сценаристи. Простими словами, стиль рекламних буклетів, без цілі сховати всякі підтексти.
Танго підштовхе в рівнодення до емоцій, Вальс перехопить ритм живих кольорів, Молодиці затанцюють канкан для хлопців, У серцях легковажно ча-ча-ча майорів.
Ген, забуянить весна контрастом калини, та небо зеркалитись буде в воді. Зустріне світанок рання заграва й кине вслід : "Встрічайте мене, мої молоді!"
Гордитися треба коли таке напишуть кращі творці за мене , а поки що треба шукати , бо багато потенціалу ще невикористаного , треба шукати і розвиватися у нових пошуках
в кожному вірші є часточка потенціалу, і приємно чути що ще невикористаний до кінця... є до куди розвиватись... нехай моя творчість в пошуках, але зупинятись не буду, навіть коли зрозумію, що далі вже нема про що писати... Дякую Вам за дискус і поради
Коли нема про що писати , треба шукати . По перше , наприклад , я перечитую інші поетичні твори , класиків , старовинні , деколи просто копіюю старі образи , слова , фрази , згодом їх по своєму оформлюю , деколи просто для того щоб збагатитись чи навчитись нових ритмів , римування , читаю прозові твори , а образів багато - у природі , серед людей , тільки треба навчитись бачити - а це вже проблема , бо часто ми непомічаємо те , що помічають генії , я так розумію пошук ...
Погоджуюсь з Вами, маєте рацію, пошук триває допоки ти шукаєш)) вдосконалюватись потрібно в кожному напрямку: знання, духовність, праця, мистецтво, книжки і т.д. Гачок тут в тому, що генії не тримались за матеріальні цінності...Шаблони наш ворог і з його треба побороти... Надіюсь, наше постсовкове суспільство, зокрема - українці, збагнуть це і через декілька років ми рухатимемось вперед за креативом і новаторством... Можливо хтось з сучасних поетів буде на рівні з класиками, маючи за спиною стільки ж досвіду, знань, нових ідей для стилю, жанру і римування, ритмування поезії...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Я прям аж загордився 
Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.