незвично плутані думки лежать давно на дні душі навколо падають дощі капля дощу – жало змії отрутою життя сичить і вбита мить на дні лежить і в чашу скрапує життя живу – один , і ти – одна і капає сльозою мить ти одинока й ти не спиш лежиш у відчаї… й життя тече в бурхливий водоспад щоб там розбитись на частки і вбити в серці свою мить і догоріти в свічці дня вже не вставати … а лежать …
відчуваю що таку творчість сприймають люди більш досвідченіші віком ... Може в молодості розуміння інші ...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
