цей морок світу у людині не вивчений ще світлий день немає в світі України не чутно мови і пісень пісні засміченні розмовно суржик неясності внесе а владар рявкне велемовно трон смерті в залу занесе провидці заздрість практикують загибель видуманих дат мені і вам життя зіпсують над нами час стоїть як кат …
Але допОки сонце сходить в рожевих мріях із чудес, Весна весь цвіт у світ виводить що наче з попелу воскрес .. То жити хочеться, і не відчуваєш ніякого ката... Ех.
Яка поезія надихає на продовження - вона добра ! Дякую
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️