Тарас Бульба (За темою картини невідомого автора «Приїзд Тараса Бульби на Січ» та повісті М.В.Гоголя «Тарас Бульба»)
Ой, Тарасе! Ой, Тарасе! Маєш славні два сини,
Як приїхали до Січі – мов соколики вони!
На майдані, там де раду часто чинять козаки,
Сам козак сидить на діжі зашиває дірочки.
Поряд гурт із музикантів: кобза, скрипка, сопілки,
Грає бубон, мідним звуком видзвонюють тарілки.
А один, з усіх жвавіший, ще й одягнений в кожух,
Каблуками дрібно сипле – задає усьому рух.
Чуб розвіявся по вітру, пил встає із-під чобіт,
Мов з відра, на землю збиту, градом ллється з нього піт.
«Та зніми хоча б кожуха, бачиш парить нині як,
А тоді танцюй до лиха: хоч гопак, а хоч тропак!»
«Ні не зніму, - каже, - друже, вдачу маю я таку
Щойно з себе щось знімаю – пропиваю на ходу!»
«Ну ж, злізай з коня, Тарасе, вдариш з нами гопака!
Бачиш, ноги самі скачуть? Чуєш - музика яка?!»
Козак каже - вдар бідою об землю , і все буде добре !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
