Життя...

Дні у хрестик- нолик. Буднів креслю сірість.
В чорно-біле настрій. Час – рядком без крапки.
Тільки коми смутку. Ніби карб на шкірі.
Доля, ніби клітка. Ставить в певні рамки.

Рвеш себе на дрізки. Жити. Треба жити.
Все єство, як рана. Знов бунтує вперте.
Хочеш чи не хочеш. Стертись вщент чи тліти?
Сум корчує тяжко. З кров’ю з мене серце.