Дні у хрестик- нолик. Буднів креслю сірість.
В чорно-біле настрій. Час – рядком без крапки.
Тільки коми смутку. Ніби карб на шкірі.
Доля, ніби клітка. Ставить в певні рамки.
Рвеш себе на дрізки. Жити. Треба жити.
Все єство, як рана. Знов бунтує вперте.
Хочеш чи не хочеш. Стертись вщент чи тліти?
Сум корчує тяжко. З кров’ю з мене серце.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
kraynyuk46:Дякую, п. Таміло, за коментар. Це не тільки сумно, а й дуже боляче. І найстрашніше, що такими зрадниками виявилися люди, яких ми добре знаємо,
у Вас 
0
Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу! :s-