Будь ласка, поспімо ще трішки: спинка до спинки, ступня до ступні, Так, як давно не було й не буде найближчі дні. Знаю: думки тривожні не зникнуть і уві сні Бачу я крізь повіки сльози чиїсь на вікні. Схопишся. Де ці, у біса, шкарпетки – спросоння. Гатить кулями дощ на моє підвіконня. Втім, що я знаю про кулі? Я все життя сплю. І зараз от теж заснула. Ти заважав мені спати: побиті плечі, впритул гранати. Що мала я робити? Годувати, жаліти, ґудзики пришивати, Сушити тобі волосся і в тім’я тебе цілувати, І не турбувати тебе, і від новин не відривати. Мовчки твої підошви від кіптяви відтирати. Бродити вулицями, де ще недавно лежала бруківка, Годувати людей, що вже забули, де їхня домівка, Слухати, як летить гімн в пащу неба зимового, Бачити, як жбурляють каміння, мов серце відірване, в ворога. Думати: скоро минеться, ще трішки, ще трішки, Сидіти вночі з волонтерами на лікарняному ліжку, А зранку не ждати маршрутки – і до метро пішки. А вдень безнастанно ходити і дивуватись: Як всі ці люди ще ходять на пари, а ті все ще можуть сміятись… …А як усе починалось! Усмішки, смуги на прапорцях, Кожен зі стягів цих був ніби особисто тобі до лиця, Якось незручно й невчасно про це згадала, Коли в них стріляли, і сльози в маску брудну стікали. …Ти не даєш мені спати і досі, хоч це вже ніби й не з нами, Це просто «новини» поряд із мемами й картинками з котами. Це просто скупі рядки недоладного вірша. І вони мені не дають мені спати. Їх була сотня. Зараз – більше.
Написано ніби після власних переживань . Цікаво , болюче ,але і обнадійливо . Любов не має ніколи перепон !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
