Був ще день, та похнюпилось сонце,
Запиталася я , чому тьма?
Сонце сіло мані на долонці,
Прошептіло, на сході війна!
Заховався десь місяць за хмари
І зірок не побачиш, нема,
Лиш блукають бездушні примари,
Я питаю, що сталось? Війна!
Похилилися верби , сумують,
Каламутиться бистра вода,
А негідники все ще чаклують,
Плачуть верби, на сході війна!
Я просила і сонце ,і місяць,
Щоб горіли, де підлість людська,
Хай осліпнуть і згинуть на місці,
Вірю , так закінчиться війна!
|