П’янкі , аж до нестями Небеса життя , Аж світяться весною Народженням новим У небесах ; Я мрію за тобою… А може моя самота Мене у тебе відбере Тобі залишиться краса Лише оновлених сердець , Ляжуть під ноги небеса І ти землею для людей , А я прозрінням буду вдень Без сонця – я помер ; І не віддер себе я від землі Й літають в просторах часу Десь там… А ти мене шукай .
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️