Наш Іванко - гарний хлопчик.
Бабця зве його «горобчик».
Каже: - Час уже до школи,
Бо він знає всі глаголи
І у нього – хист до книжки…
Він чимдуж біжить до хижки,
Де збирає всю малечу.
Люблять всі його, до речі,
Бо правдиво й шанобливо
Він розсудить всіх на диво.
Хоч маленький він, та спритний
І у слові - непохитний.
Хто на нього гляне скоса,
Втре тому він швидко носа…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
