Довершене ячання, крок у небо Чумацький Шлях і зоряні вози. Немовбито востаннє голостепом Стрункі ряди озброєних дружин Ідуть у бій…
Іще не доборолись… як востаннє Дзвенять мечі, кольчуги… кров і дим… І сивий князь тремтячими вустами Дає присягу вічно-молодим, Тим, що в сирій…
…Померши – воскресали, йшли у вічність, Злітали в небо білими крильми. І крізь віки дивилися у вічі… ...А нині знову: «Хто, коли не ми?» І знов у стрій…
Така доля героїв, приходити в цей світ і показувати як треба боротись за його покращення, зневажаючи навіть смерть....Я десь так зрозумів філософію твору.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
