"Віра"
Кружляти знов на роздоріжжі?
Німе минуле? Ми глухі?
Одні думки, як в тісті дріжджі
Думки вируючі, лихі!
Зростають стіни, шлях розбитий
І вовки виють із пітьми…
Народ сліпий, чи зір сповитий?
А доля виплаче слізьми...
Або ж зозуля з сліпотою
Нам недосяжне все кує?
І вік з нори попід горою
Дивитись в верхи на чуже?
То може влада ті є злидні,
Що в очі харкають з гори?
Не от того ми сірі бідні,
Що нас очолюють скоти?
Чи нам за мишею з дороги
Біжать і скиглить: Боже, дай!
Мов цуценя, що билось в ноги
Здіймаючи бентежний лай?
Чому в нас віра пропадає
Як глянеш на того суддю?
Ми посадили їх на шию
Вони, сердешні, нас в тюрму…
Та ні! Це ж ми в своїй країні
А злидні владні тут чужі
І нам тягти візок щосили
По край застряглий у багні!
*
Чого ж іще додати в тісто?
Якої крові, поту, сліз?
Чому палати, щоб вогнисто
Над нами Віру Бог возніс? 081115
То хто ми є, коли в правителі вибрали собі скотів?
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
