Десь пропав старезний дід
Десь пропав старезний дід,
Зник, зійшов із дому,
Чи пішов чомусь у світ
Навстріч вітру злому,
Чи згубив в дорозі десь
Пам'ять, як те знати,
Чи забрав його злий герць
Із життя, як з хати.
Як було, та дід пропав,
І його шукали,
Навіть в морг, хто номер знав,
Телефонували.
- Діда там у вас нема, -
В слухавку питали, -
Дуже сива голова,
Щоки геть запали.
- В нас багато тут дідів, -
Відповідь звучала, -
Кожен з них вже посивів,
Ви б нам підказали
Щось таке, щоб зразу ми
Визначить зуміли,
Відшукати щоб змогли
Вам потрібне тіло.
Є прикмета ця, чи ні?
- Є, чого лукавить, -
Прокричав хтось із рідні, -
Наш дідусь гаркавить.
Додав: miknech (17.11.2015)
| Автор: © Михайло Нечитайло
Розміщено на сторінці : Вірш-усмішка
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1317 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.