Ми мріємо, а значить, живемо… Усіх бажань ніколи не злічити. Те озеро БАЖАНЬ живе давно. Туди ходили й будемо ходити. Таємне, синє, чисте, наче скло, Відображає саме сокровенне, І звідки дивне взялося воно?! В ньому життя святкове і буденне. Нехай живе вкрай сповнене надій, Гойдає наші кращі сподівання, Несе на хвилях височезних мрій, І зігріває в наших поринаннях. Не висохне не піде в небуття, А буде всіх чекати спозаранку, Там може бути кожний як дитя, Черпати з нього до безперестанку. Там Всесвіт - вистачає там на всіх. Лише бажай і все тобі поллється, Люби, твори, та ближніх поважай, Те озеро по вірі всім дається!
Дуже гарно! Тема прекрасна. У цьому рядку "Черпатиме з нього безперестанку." збивається трохи ритм, може, його так написати: Черпати з нього до безперестанку - як скажете?...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
