Ми мріємо, а значить, живемо… Усіх бажань ніколи не злічити. Те озеро БАЖАНЬ живе давно. Туди ходили й будемо ходити. Таємне, синє, чисте, наче скло, Відображає саме сокровенне, І звідки дивне взялося воно?! В ньому життя святкове і буденне. Нехай живе вкрай сповнене надій, Гойдає наші кращі сподівання, Несе на хвилях височезних мрій, І зігріває в наших поринаннях. Не висохне не піде в небуття, А буде всіх чекати спозаранку, Там може бути кожний як дитя, Черпати з нього до безперестанку. Там Всесвіт - вистачає там на всіх. Лише бажай і все тобі поллється, Люби, твори, та ближніх поважай, Те озеро по вірі всім дається!
Дуже гарно! Тема прекрасна. У цьому рядку "Черпатиме з нього безперестанку." збивається трохи ритм, може, його так написати: Черпати з нього до безперестанку - як скажете?...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за