Болить душа, коли я бачу старість,
Старенький батько, згорбившись, іде,
В його ході велика втома, млявість,
Куди, куди життя його веде?!
Стискає серце болісно і сумно,
А по щоці уже тече сльоза,
У Всесвіті все начебто розумно,
Та старість, задля чого ця стезя?
Як боляче всю неміч споглядати,
А ще страшніше пережити це,
Від слабкості і немочі страждати,
І бачити старесеньке лице.
Залежати від всіх, від всіх чекати,
Життя летить, куди воно іде?!
І розуміти: вже не наздогнати…
Важка дорога в старість всіх веде.
|