Я дивлюсь за тобою,донечко.
На руки візьми мене,тату
Над хатою сонечко сходить
Дивлюсь я на небо завзято
Десь мама присіла,заводить.
Та як же тобі пояснить
Доню моя,ангелятко,
Не болить його рана,вже не болить
Моє ти рідненьке дитятко.
Не встиг збудувати-не встиг
Твій тато хатинку,дитино.
За руку ще раз тебе взяти –не встиг
Він боровся за тебе, країно.
За ручку візьми мене,тату,
Мені рочок минає-приходи
На площадці дітей так багато
В пісочок мене ще хоч раз відведи.
Ні, доню моя,в небесах твій татусь
За тобою, повір,поглядає
Завжди він казав,я до тебе тулюсь
З висоти колискову співає.
20.01.2015р.
Присвячується Василькову
Віталію с. Жорнівка,Київська
Область.
Додав: 0997030561 (15.12.2015)
| Автор: © Володимир Олійник
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1352 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя