** "Заздрість" О як ти плескаєш в долоні Радієш серцем мов дитя… Та візерунками на скронях Чужа гостює сивина Обніме квіткою гнучкою Чи ніжним милим голубком… А потім голкою стальною Штрикає в груди каблуком Чи намалює краєвиди Долину мріяних бажань… Та звідкілясь нахлинуть біди Як хмари проклятих страждань І мусиш маску одягати На людях дерти гопака Наклеїш посмішку із вати Що скриє ікла співака А то прийде, як стерво клята Пихаті очі заблищать Розкриє пазурі, крилята... Та й ну в печінку дзьоб встромлять І все їй весело, потіхи… Це ти гориш в огні думок лихих То щастям жалісним від втіхи То соромом серед скарбів чужих І слідуєш повсюди тінню За тім хто спереду завжди Слабких повірив шепотінню Віднявши милість назавжди. 231215
Гарна ідея й виконання непогане, от тільки під занавіс Ви почали чомусь збиватися з ритму й такту. А ще ота халепа з поданням наших творів у вигляді прозових. Сам ніяк не можу з цим упоратися, хоча перепробував усі методи.
дякую, дійсно збої по тексту дошкуляють бо не видно саме структури вірша. що до збою ритма то це зробив навмисно для підкреслення - може і не зовсім вдало та написав одним духом
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Дякую, пані Катерино, за вірш. Погоджуюсь з кожним написаним словом. Не братИ і ніколи ними не були. І не сестри, на жаль. У мене в Краснодарс
Asedo1949: Дуже дякую за розуміння, п. Таміло, та і з Вашими словами не можна не погодитися, але так влаштований наш світ і лиш одному Богу відомо як правильно, і що кожен народ має
та
у Вас 
0
