Васька
За темою вірша Романа Котляра «Ім’я»
Якось Сарі і Абраму
стрілось кошеня.
Захотіли взять додому,
дать йому ім’я.
Імена перебирали:
Мойша, Моісей,...
Та сусіди заволали:
кіт — не іудей!
Йой, Абрамцю, — Сара каже —
це ж бо срамота,
щоб ім’ям таким поважним
називать кота!
Ти й придумав (лихо з нами,
з глузду мо злетів?),
щоб людськими іменами
називать котів!
У кота ж натура хвацька
й дурість — аж несе!
То ж нехай він буде Васька.
Васька! Та й усе.
Додав: ullad1 (19.02.2016)
| Автор: © Владислав Красса
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1092 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): васька
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА