Пт, 22.11.2024, 14:46
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про чоловіків
 

Прибилівські роботяги.

                                                                 
                   
                              Жили собі в тому КІМІ,хлопці браві,як орли
                              Працювали,їли ківі,все робили,як могли.
                              Рано-вранці всі встають,разом йдуть в столову
                              На роботу їх ведуть,як тоту корову.
 
                              Починалось все з дзиґарів,з того перекуру
                              Не беруться до,<< лігарів>>,бо знайшли там Шуру.
                              Почалося все із свата,хитро поступає
                              Потім тягне мого брата,і той пропадає.
 
                              Знають вони тоту бабку,Шура її звати
                              Зробить їм вона канапку,не пускає з хати.
                              По сто грамм вона наллє,за триста стягає
                              Вже Миросько не встає,Іван в писок пальці пхає.
 
                              Як добавить вона карбіту,вони так балдіють
                              Що сміються з них всі діти,як вони косіють.
                              А закуска,як завжди,цибуля з города
                              То Мирон бігав туди,бідний він небога.
 
                              Отаке в колгоспі цьому,вони виробляють
                              Кожний день до баби Шури,вони забігають.
                              Яка з них мулєрка буде,сват десь там конає
                              Йвана,каже-болять груди,а тих стіна підпирає.
 
                               Ось і Бос той під'їзджає,таке тут сі робить
                               Сват в корчі кудись тікає,швагєр й брат,як робот.
 
                               Поставали попід стіни,так попідпухали
                               Наче в писок свій-цебер,силосу напхали.
                               Ось неділя вже на носі.Що будем робити?
                               Каже Міша до Миросі,підемо косити.
 
                               Не було у них проблем,що би посидіти
                               Могли пити, навіть крем,лиш би побалдіти.
                               Ой вже було,так вже пили,з ліжок не вставали
                               Що вже їсти їм носили,а вони конали.
 
                               Так сі вони добалділи,так сі догодили
                               Що в общазі цілу ніч,їм сі чорти  снили.
                               Ох,і вони доробились,страшно вже й самому
                               Бо,як їм чорти приснились,всі втікли додому.
               
 
                                      
 
                                       
                                           
                                          
                         

Додав: 0997030561 (22.02.2016) | Автор: © Володимир Олійник
 
Розміщено на сторінці: Вірші про чоловіків, Олійник Володимир

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3064 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
0
1 укран • 14:32, 22.02.2016 [Лінк на твір]
Сумно за таких чоловіків.
І за бабу Шуру і карбід...
avatar
0
2 0997030561 • 21:58, 22.02.2016 [Лінк на твір]
А я це все бачив своїми очима.Це просто не можна передати,до чого хлопці дійшли.Дякую.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz