Степ український ,славетний Дніпро,
Голос трембіти звучить з полонини.
Рідної мови зігріло тепло
Браття пишаємось ,що ми єдині.
Що в нас вирує козацькая кров
І не стерпима жага до свободи,
До москалів ненависть немов,
Трипільської то ознаки породи.
Бо у нас браття є патріоти
За Україну життя покладуть.
Ми ж пам'ятаємо їх у скорботі,
Гідним взірцем для нащадків будуть.
Що не злякались кримлівських катів,
Душу свою не поклали на плаху.
Кожен із них так жити хотів
І до тортур нема у них страху.
С гідністтю стоють перед катами
Та у лице відверто плюють.
Йой гіркі ж сльози ллються у мами
За ненависну москальскую лють.
Але скінчиться оте божевілля
Душі лелеками їх прилетять,
Де починалось велике Трипілля,
Щоб батьківщину свою прославлять.
Щоб увесь світ знав Україну,
Гідний свободи славетний народ.
Ту рідну неньку одну не ділиму,
Повну скарбницю козацьких пород.
Сосєдка О.Д. 08.03.2016р.
Вибачаюся ,шановненька ,я не те натиснув,що потрібно ,тому й трапилася оцінка -1. Що би я хотів сказти тобі . У твоїй відповіді слово "у груді" . Немає такого слова в українській мові ,є слово "у грудях".Але не сердися на мене ,я не суддя і ніколи нікого не критикував,бо сам того не вітаю.
Вітаю з дебютом на нашому сайті, пане Олександре! Натхнення Вам і успіхів! Слава Україні!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
-1
