А може скаже мені хто, чому, якщо у нас АТО, ми найлютіших терористів цілуєм в дупу? То така стратегія у ватажка всіх волелюбних українців?! Чи він лякається ординців, що їздять по сирам катком?! Одне лиш меле язиком нам про «безвізові режими». Про те, як добре буде з ними. Лафа та й годі!.. А в цей час кацапські «гради» луплять в нас після чергових перемовин у місті Мінську… Знову, й знову засуджуєм кремлівське чмо, і на поклон у Мінськ йдемо, як ті лошари… А своїх – ласкаво просимо на нари, хто не барига, і не тать… Бо що з них, голодранців, взять, крім клопоту… Усіх в кайдани! Щоби не лізли на майдани, чи ще куди… Не зна ніхто чи в нас війна, чи в нас АТО… Чи може то є наша доля – ховатися від куль в окоп разОм з «режимом» до європ?! Напевно, ні… …………………………………………………………….. Не буде спасу – «коктейлі» за іконостасом чекають черги…
Дякую Вам. Але знаєте, тему кулуарних договорняків взагалі важко сформулювати без абсценної лексики. З матюками було б реальніше.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Дякую Вам щиросердечно за оцінку і відвертість у коментарях! Вкотре пересвідчуюсь, що пишу те і так, що воно торкається струн людських душ і сердець. Хоч багатьом так, наче кіл в оці, що всі мо
klavysjka: Я безмежно Вам дякую за такі глибокі правдиві коментарі! Ви насправді побачили і відчули до глибини душі те, що я описала, що я хотіла сказати своїм словом.
klavysjka: Щиро дякую! Це автобіографічний твір. Все дуже прсто. Я слова свого чоловіка переклала на аркуш паперу поетичним словом.Кохайте і будьте коханими!