Розмова
Обійми, кроки, привітання!
Для чого зараз ці зізнання?
Цього не було і раніше.
Тепер воно мене не тішить.
Не ображайся, зачекай.
Настане мукам твоїм край!
Спини ходу, подумай трохи.
Не додавай собі мороки!
Було, як є. І є, як буде.
Не стане місця для приблуди.
Розчисти мотлох у житті.
Та на яву, а не у сні!
Не озирайся, йди вперід!
Та обирай поміж воріт.
Поради в мене не питай.
По-різному ми бачим рай.
Не бійся так. Усі ми смертні!
І душі часом є обдерті.
Спочатку думай про свою.
А далі я тебе знайду…
Додав: Андрій_Данко (26.05.2016)
| Автор: © Андрій Ткач
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1311 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА