Та, що на вигляд стійка і всесильна, як зачепиш розсиплеться попелом. Вона бито-розбита дорогами, по ній топтано-стоптано сотнями! Вона наче в невинності істинній, ткана білими-сніжними нитями. І найтоншими-тонкими голкама, замордована голосом розуму.
Та, що на вигляд чуйна і добра, як зачепеш вернеться Дияволом. Вона кривджена-скривджена Долею, вона цвіла-вицвіла травами. Вона наче з клеймом накладеним, кожен крок як над лезами гострими. Вона завжди до всіх приходила, і для всіх залишалася гостею.
В її тонкості, грації, свіжості їй змагатись весною з березами. І як поясом з чистого золота, підперезана шляхом непройденим. Роздягали й глумилися варвари, убивали й Божились, що виживе. Накладали їй вироки-висновки, немов підсумок народом зведений. А усе ж її кутали, вірили зріється-склеїться під теплими пледами.
Вона з світу від нас паралельного, не такими тут стоптані вулиці. В неї очі блакитні-блакитного, в неї гострі і скули і вилиці. Ти була певно гарна коли жила, ти була певно бажана, мріяна, певно мати тебе і сім'я як перлину перлин всіх леліяла. Ти звільнилась і стала свобідною, не багатою, в чомусь не бідною. Ти розквітнеш прекрасною квіткою, на землі, котрій ти була віддана. Ти ще зблиснеш вогнем і зірницями, в небі зоряні відблиски знайдуться. А на осінь у вирій із птицями... Зимувати тут не лишаються...
Дякую!Дуже дякую! Мені неймовірно важлива Ваша думка!!!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")